- скупчений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до скупчити. || ску́пчено, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм. Який зібрався, зійшовся в одне місце. || Який згромадився в одному місці. || Який розташувався близько один від одного. || Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. Дзвоники скупчені.3) у знач. прикм., рідко. Зосереджений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.